Поради психолога

ДНЗ — Ізюмський регіональний центр професійної освіти

ДНЗ "Ізюмський регіональний центр професійної освіти"

  • Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.
  • Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
  • Ніколи не навчайте того, в чому самі не обізнані. Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.
  • Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
  • Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
  • Ніколи не давайте дитині нега тивних оцінкових суджень («ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.
  • Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.
  • Не ставтеся до дитини зневажливо.
  • Будьте послідовними у своїх вимогах.
  • Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.

«Ви думаєте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи караєте її. Ви виховуєте її кожну мить Вашого життя, навіть тоді, коли Вас немає вдома».

Любіть дитину не за те, що вона розумна чи красива, а лише за те, що вона Ваша рідна дитина.

Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову. Цікавтесь її справами і проблемами.

Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.

Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом із нею.

Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна пишатися Вами.

Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.

Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя.

Ви — перший друг і порадник дитини.

  • Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
  • Дитину висміюють, вона стає замкнутою;
  • Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
  • Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
  • Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
  • Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
  • Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
  • Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
  • Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
  • Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Дитина – це не експериментальний майданчик для психолого-методичних новацій та апробації, це не іграшка і не втіха, не «помічник» на старість.

Даруйте дитині батьківську любов, повагу, створіть умови для розвитку, дайте можливість їй жити власним життям. Не задовольняйте власні емоції за рахунок дітей.

Допомагайте, але не заважайте їм самим робити свій вибір.

Виховуйте дитину як рівну собі, тоді вона буде відстоювати власну думку, поважати інших, буде вільною, талановитою особистістю.

Спілкуйтесь частіше з дітьми, намагайтеся бути в курсі їх справ, підтримуйте їх у будь-якій ситуації, пояснюйте існування різних точок зору.

Підтримуйте родинні стосунки, влаштовуйте сімейні свята, ігри.

Виховуйте дитину в гармонії з природою.

Дайте можливість дитині спробувати себе в різних напрямках творчої діяльності, не дозволяйте кидати розпочату справу, доки не отримаєте перших результатів, щоб зробити певні висновки.

Спонукайте до праці, примушуйте виконувати певну роботу, навіть інколи за рахунок свого часу.

Радійте успіхам ваших дітей.

Виражайте свою любов до дітей так, щоб вони її відчули.

Пам’ятайте, що любов – це і турбота про інших.

Пам’ятайте, що проблеми дитини – це проблеми батьків і починати щось змінювати треба спочатку з себе.

НАШІ ПОМИЛКИ У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ:

Усі батьки виховують дітей з огляду свого вміння і розуміння життя й рідко замислюються над тим, чому в певних ситуаціях поводяться так, а не інакше. Однак у кожного з батьків бувають у житті моменти, коли поведінка дитини ставить їх у глухий кут.

Усі батьки час від часу припускаються помилок у вихованні. Та все ж краще вчитися на чужих помилках!

Думка батьків. Чому діти так часто сперечаються з приводу будь-якого нашого прохання чи настанови? Може, вони це роблять навмисне? Як із цим бути? Закликати до здорового глузду, погрожувати, застерегти, що більше не будемо їх любити?

Порада батькам. Обіцянка більше не любити свою дитину — один із найсильніших засобів виховання. Однак, ця погроза, як правило, не здійснюється. А діти чудово відчувають нещирість, фальш. Повівшись таким чином одного разу, Ви можете на тривалий час втратити довіру дитини —дитина буде сприймати Вас як людей брехливих. Краще сказати: «Я тебе люблю і завжди буду любити, але твоя поведінка мене засмучує, і я її не схвалюю».

Думка батьків. Для чого напружуватися, щось доводити дитині, відшукувати аргументи, сперечатися, нервуватися? Дитина сама навчиться розв’язувати свої проблеми. І взагалі дитину потрібно готувати до дорослого життя, нехай скоріше дорослішає.

Порада батькам. Ніколи не потрібно демонструвати дитині свою байдужість. Вона, відчувши байдужість, одразу почне перевіряти, наскільки вона «справжня». Перевірка буде полягати у здійснені поганих вчинків. Дитина чекатиме, чи будуть спричиняти її погані вчинки критику або покарання. Томузамість показної байдужості краще спробувати налагодити з дитиною дружні стосунки, навіть якщо її поведінка Вас зовсім не влаштовує. Можна, наприклад, сказати: «У цьому питанні я з тобою не згоден (не згодна). Але я хочу допомогти тобі, бо дуже тебе люблю. У будь-який момент, коли тобі це знадобиться, можеш запитати у мене поради».

Думка батьків. Діти мають слухати батьків беззаперечно — це найважливіший принцип виховання.

Порада батькам. Діти обов’язково повинні розуміти, чому і для чого вони роблять будь-що. Занадто суворе виховання, що ґрунтується на незрозумілих дитині принципах, нагадує дресуру. Дитина може беззаперечно виконати все. Переконання є кращим за суворість. Можна сказати: «Ти, будь ласка, зараз зроби так, як я тобі раджу, а згодом (наприклад, увечері) ми все спокійно обговоримо — чому й для чого».

Думка батьків. Готові все зробити заради нашої дитини, адже діти завжди мають отримувати найкраще. Дитинство — найкоротша пора, тому воно має бути прекрасним. Так приємно вгадувати і виконувати будь-яке бажання дитини!

Порада батькам. Розбещеним дітям дуже складно буває в житті. Не можна тримати єдине дитя під ковпаком батьківської любові, бо в подальшому це може призвести до багатьох проблем. Навпаки — вона відчуває себе безпорадною й одинокою. Можна діяти відповідно до фрази: «Спробуй-но зробити це сам (сама), а якщо не вийде, я із задоволенням тобі допоможу».

Думка батьків. Дитина — найголовніше у нашому житті, вона така дотепна, з нею про все можна говорити. Вона розуміє нас, як доросла людина.

Порада батькам. Діти ладні зробити все, щоб сподобатися своїм батькам, адже батьки — найголовніші для них люди у світі. Діти навіть готові зануритися у складний світ дорослих проблем замість того, щоб обговорювати свої інтереси з однолітками. Але при цьому їхні власні проблеми так і лишаються нерозв’язаними.

Думка батьків. У нас обмежений статок, тому не можемо дозволити собі навіть балувати дитину, постійно доводиться їй у всьому відмовляти. Якби у нас було більше грошей, ми були б найкращими у світі батьками.

Порада батькам. Любов не купите за гроші. Часто трапляється, що у сім’ях із невисоким статком дорослі роблять все, щоб дитина ні в чому не знала потреби. Але Ви не повинні відчувати докорів сумління від того, що не можете виконати усі бажання дитини. Насправді ж любов, спільні ігри і проведення разом дозвілля для дитини є важливішими від Вашого гаманця. Не гроші роблять дитину найщасливішою, а відчуття того, що вона для Вас —найголовніше у житті.

Думка батьків. Багато хто з дорослих у житті мріяв займатися спортом, музикою, відвідувати той чи інший гурток, але не мав змоги. І ось тепер .їх головна мета — дати дітям найкращу освіту, і не важливо, що дітям цього не дуже хочеться. Мине час, і вони оцінять старанність дорослих.

Порада батькам. На жаль, діти не завжди оцінюють зусилля батьків. І часто чудове майбутнє, змальоване дорослими в їхній уяві, розбивається і об небажання дитини займатися, скажімо, музикою. Доки дитина ще мала, вона слухається дорослих, але згодом… Бажаючи вилетіти з клітки батьківської любові, вона починає висловлювати протест усіма доступними їй засобами —це, у тому числі, може бути вживання наркотиків, алкоголю • тощо. Тому, заповнюючи день дитини потрібними й корисними заняттями, не забувайте лишити їй небагато часу і для особистих справ.

Думка батьків. Неприємності на роботі, погані взаємини в сім’ї та ; інше призводять до того, що дорослі «виміщають» свій настрій на дитині. Багато хто з них упевнений, що в цьому немає нічого страшного. Достатньо потім купити дитині обіцяну іграшку або повести до парку відпочинку розважитися на атракціонах- і все буде в порядку!

Порада батькам. Батьки мають демонструвати дитині, що вони радіють її добрим вчинкам, а негативні вчинки їх засмучують. Це створює І у дітей відчуття непохитності цінностей. Коли дорослі на догоду своєму егоїзму і настрою сьогодні дозволяють дещо, а завтра це ж саме забороняють, дитина розуміє лише одне: не має значення що я роблю, головне — який зараз настрій у батьків. Однак ,якщо Ви відчуваєте, що себе Вам не перебороти, краще заздалегідь домовитися з дитиною: «Знай, навіть коли у мене добрий настрій, тобі не потрібно (і не буде дозволено) робити, що заманеться. А якщо поганий спробуй бути до мене поблажливим (поблажливою)».

Думка батьків. Більшість дорослих завантажені роботою, але кожну вільну хвилинку намагаються проводити з дітьми: вони готують для них, перуть, купують усе, що їм потрібно. Діти повинні самі розуміти, що у батьків просто не має часу гратися з ними, читати їм і таке інше.

Порада батькам. Дорослі часто забувають просту істину: якщо Ви народили дитину, необхідно й час для неї знайти. Дитина, яка увесь час чує, що у дорослих на неї немає часу, буде шукати споріднені душі серед чужих людей. Навіть якщо Ваш день розписаний щохвилинно, знайдіть увечері півгодини (у цьому питанні якість є важливішою за кількість), поговоріть із дитиною, почитайте книжку, обговоріть події шкільного дня… Дитині це необхідно.

1. Дотримуватися чiткого режиму дня, визначити обов’язки кожного члена сiм’ї, спiльно з дiтьми планувати життя родини.

2. Постiйно цiкавитись успiхами та проблемами, труднощами та iнтересами дитини.

З. Знати коло товаришiв своєї дитини, зони її неформального спiлкування.

5. Без повчань, залякування, докучливостi обговорювати проблеми життя курців.

6. Обмежувати доступ молодi до iнформацiї, що популяризує шкiдливi звички (окремi кiнофiльми, вiдеофiльми, публiкацiї).

7. Навчити молодь протистояти агiтацiї прихильникiв

нездорового способу життя, виробляти вмiння вiдстоювати свою позицiю.

8. Пiдтримувати постiйний зв’язок з ліцеєм і допомагати їм у пропагандi здорового способу життя.

9. Бути готовим до консультацiї з педагогами, психологами, соціальним педагогом, медиками, до вiдвертої розмови з дитиною, до прийняття певних рiшень, своєчасно реагувати на iнформацiю про вiдхилення в поведiнцi дитини.

Як допомогти покинути курити?

  1. Батьки повинні першими звільнитися від куріння.
  2. Батьки мають допомогти дитині позбутися звички курити. Ігри, відпочинок на свіжому повітрі, прогулянки, бесіди — усе це сприяє відмові від куріння.
  3. Не повчати, а підтримувати своїх дітей, стверджувати, що все вийде, якщо мати велике бажання.
  4. Не боятися компанії своєї дитини, а допомагати їй боротися зі спокусою куріння.

Источник:
ДНЗ — Ізюмський регіональний центр професійної освіти
ДНЗ "Ізюмський регіональний центр професійної освіти" Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити. Не
http://ipl.org.ua/poradi-psixologa-batkam/

Поради психолога

Для забезпечення соціально-психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу у гімназії працює психолог – Подгорний В.Е .

У своїй діяльності психолог керується Конституцією України, декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про освіту», чинним законодавством України та положенням про психологічну службу системи освіти України.

Основною метою психологічного супроводу навчально-виховного процесу в гімназії є підтримка комфортного освітнього середовища, яке сприяє найбільш повному розвитку інтелектуального, особистісного і творчого потенціалу суб’єктів освітнього процесу.

Одним з напрямків роботи психолога є визначення рівня адаптації нових учнів у гімназійному середовищі, особливо першокласників.

Контроль за адаптацією першокласників проходить завдяки відвідуванню уроків та занять, спостереження за дітьми під час прогулянок, спілкування, психодіагностичного обстеження.

У роботі психолога успішно застосовується методика консультування вчителів та батьків щодо важливості формування в учнів самостійності, відповідальності, організованості, які необхідні для навчання дитини. Також проводиться індивідуальне та групове консультування батьків і вчителів для сумісного пошуку впливу на дитину з метою подолання труднощів у процесі адаптації.

Проводиться психологічна діагностика індивідуальних особливостей учнів, дослідження мотивації навчання, самопочуття учнів на уроках, стосунків у класному колективі та сім’ї.

Кожен рік проводяться засідання педагогічної ради гімназії на теми:

• «Адаптація першокласників та п’ятикласників до умов навчально-виховного процесу в гімназії»;

• «Психологія спілкування вчителя з учнем»;

• «Активізація процесу взаєморозуміння між учнями та вчителем»;

• «Конфліктні ситуації в гімназії і методи їх розв’язання».

На запит батьків, педагогів, адміністрації, учнів проводяться індивідуальні та групові психодіагностичні дослідження, консультації, розвивальні заняття. А також корекційно-відновлювальна робота з учнями, які цього потребують.

Основні види роботи практичного психолога Гімназії:

Робота з педколективом:

• Зв’язки з громадськістю;

Робота з батьками:

Рекомендації батькам з успішної адаптації

першокласників до навчання у школі

1. Старання дитини обов’язково мають бути визнаними. Позитивна оцінка і добре, тепле ставлення необхідні дитині для хорошого самопочуття, для формування в неї такої важливої риси, як впевненість у собі і своїх можливостях.

2. В режимі дня кожної дитини повинні бути постійні обов’язки, закріплені за нею на тривалий час. Дитина, яка вміє працювати вдома, легко долучається до навчання.

3. Розширювати й збагачувати навички спілкування з дорослими та однолітками, вчити враховувати оцінки й думки людей для формування власних поглядів.

4. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з такою, якою вона була вчора, чи, можливо, буде завтра.

5. Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може вважати, що конфлікти неминучі, і продовжувати провокувати їх.

6. Дозволяйте дитині виявляти самостійність, заохочуйте найменші її вияви.

7. Не критикуйте дитину при свідках.

8. Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.

9. Аргументуйте свої заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка присутня в більшості вимог. Шукаючи аргументи, Ви ще раз зможете обміркувати необхідність їх застосування.

10. Намагайтеся дивитися на світ очима дитини Будьте щирими у спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами.

11. У спілкуванні з дитиною частіше використовуйте «Я-висловлювання».

Рекомендації батькам з успішної адаптації

п’ятикласників до нових умов навчання

Будь — які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

3. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

4. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

5. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.

6. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

7. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

8. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

9. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

10. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

12 . Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Дитина в такий період дуже вразлива і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

Рекомендації класному керівнику

з успішної адаптації п’ятикласників

д о нових умов навчання

• Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.

• Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).

• Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).

• Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.

• Пам’ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.

• Вчасно й мудро підтримуйте активність дітей.

• Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

Источник:
Поради психолога
Для забезпечення соціально-психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу у гімназії працює психолог – Подгорний В.Е . У своїй діяльності психолог керується Конституцією
http://lgymnasium.kiev.ua/poradi_psihologa.html

Поради психолога

1. Щоб навчитися правильно говорити, тре¬ба навчитися читати і слухати.

2. Читаючи, зосереджено заглиблюйтеся в зміст написаного: намагайтеся побачити, по¬чути, зрозуміти й запам’ятати художні особли¬вості мови, мовні звороти.

3. Збагаченню словникового запасу допомо¬же спеціальна робота: заведіть словник для за¬пису нових слів, тренуйтеся в їх вимові та вико¬ристанні, добирайте до них антоніми та сино¬німи, вивчайте слова, що використовуються в переносному значенні,

4. Намагайся не лише запам’ятати мову ора¬тора, а й прийоми її побудови.

5. Стежте за тим, щоб у розповіді не було слів-паразитів, не використовуйте непотрібних повторів — це збіднює мову.

6. Стежте за побудовою речень, не вживайте складних конструкцій.

7. Щодня читайте вголос по 15—20 хв., усві¬домте зміст тексту, поміркуйте, де зробити па¬узу, поставити наголос, якого емоційного відтінку надати мові.

В Україні, як і в інших країнах, поширені самогубства серед дітей, підлітків та молоді. Ситуація в країні, що склалась, посприяла сплеску суїцидальних випадків, в тому числі і серед неповнолітніх.

Статистика дзвінків на Національну дитячу «гарячу» лінію свідчить про те, що нижня вікова межа, коли дитина може вчинити суїцид, знизилась до 10-12 років (ще два роки назад це був вік 14-16 років). Діти цієї вікової категорії є активними користувачами соціальних мереж, чим користуються злочинці, які залучають неповнолітніх до небезпечних груп, метою яких є доведення до самогубства.

Подібні суїцидальні спільноти називаються «Море китів», «Тихий дім», «Синій кит», «Розбуди мене о 4.20». Характерною ознакою таких спільнот є зображення та відео з китами, літаючі кити, можуть бути також зображення єдинорогів, метеликів. Дані малюнки є також на сторінках усіх учасників групи. Фанати таких спільнот називають себе «китами», тому що ці тварини асоціюються у них зі свободою і можуть самостійно покінчити життя самогубством, на відміну від інших тварин. Нещодавно департаментом кіберполіції було виявлено одну з таких груп в соціальній мережі «Вконтакті». До неї входили 209 користувачів з України. Такі групи щодня блокуються адміністрацією соціальних мереж за зверненнями правоохоронних органів або користувачів.

Коли адміністратор групи впевниться, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі. У ролику оговорюються усі її проблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується в цьому аудіозаписі, – вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис і робить останній крок. Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в онлайн-режимі. Відеозаписи в подальшому продаються в мережі Інтернет або в Darknet.

Крім того, серед підлітків нещодавно з’явилася ще одна небезпечна гра під назвою «зникли на 24 години», суть якої полягає в тому, що підліток повинен піти з дому і не давати про себе знати впродовж доби.

Як же запобігти участі дитини в таких небезпечних іграх?

В першу чергу батькам, дорослим, які беруть участь у вихованні дитини, варто приділяти більше уваги психологічному стану дитини. Ключовими для батьків мають бути наступні питання: Чи знають ваші діти, що ви їх любите не за щось, а просто тому, що вони — ваші діти? Чи достатньо часу ви приділяєте своїй дитині? Чи не страждає дитина від дефіциту вашої уваги і щирого інтересу до її життя? Що ви знаєте про свою дитину? Чи завжди розумієте, що відбувається з нею? Чи готові ви відкласти «важливі» справи, щоб поговорити з дитиною? Чи говорить ваша дитина з вами про себе і про своє життя? Чи прийде саме до вас ваша дитина, якщо з нею раптом щось трапиться або буде загроза її життю? Також необхідно звертати увагу на коло спілкування дитини, з ким і де вона проводить вільний час.

Залучення дітей та підлітків до спортивних або культурних секцій допомагає підвищити розуміння цінності життя, сприяє розширенню кола спілкування.

Необхідно постійно слідкувати за станом шкірних покривів дитини. Насторожувати мають пошкодження невиясненого походження (синці різної форми, опіки, подряпини, порізи тощо). У разі їх виявлення обов?язково необхідно з?ясувати їхнє походження. Особливу увагу варто звертати на пошкодження різного роду у вигляді кита (єдинорога, метеликів) та порізи вздовж ходу вен на передпліччі. Зображення кита найчастіше вирізається лезом, видряпується гострим предметом, або просто малюється.

Варто слідкувати за тим, чи висипається дитина. Учасники суїцидальних груп часто виходять у мережу саме в передранковий час (4.20 ранку).

Також батькам слід перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт, небезпеку становлять такі групи в соціальних мережах: «Кити пливуть угору», «Розбуди меня о 4.20», f57, f58, «Тихий дім», «Рина», «Ня.пока», «Море китів», «50 днів до мого…» та інші. Про небезпеку повідомляють написи «на стіні» з проханням розбудити о 4.20, «я у грі», числа, починаючи з 50 і менше. Необхідно слідкувати за змістом спілкування дитини у приватних чатах – насторожувати має спілкування з незнайомцями, які дають дивні розпорядження та вказівки або якщо дитина закрила без пояснень доступ до своєї сторінки. Обов’язково слід контролювати те, які фото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини; встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах, якими може користуватись дитина.

Часто діти відмовляються продовжувати грати у смертельні ігри і отримують погрози від адміністраторів груп про те, що відмовою вчинити суїцид діти піддають небезпеці свої сім?ї. Страх зашкодити рідним примушує дітей покінчити з життям. Коли дитина повідомляє про відмову від участі у грі, на її сторінку може прийти повідомлення з проханням перейти за посиланням, перехід за яким висвітлює помилку 404 (сторінка не знайдена). Не можна переходити за такими посиланнями, таким чином злочинці можуть відслідковувати ір-адресу вашого пристрою та домашню адресу, що дає змогу маніпулювати дитиною. Необхідно доводити до відома дітей, що люди, які їм погрожують, не можуть заподіяти шкоди ні їй, ні її сім?ї і у випадку погроз чи небезпеки вона повинна звернутись за допомогою до дорослих: батьків, педагогів, рідних.

Батькам слід пам?ятати про те, що прийняттю дитиною рішення про самогубство передують тижні, а то й місяці страждань, роздумів, вагань. Його передумовою є психологічне неблагополуччя дитини чи підлітка, що може бути пов?язане з почуттям самотності, непотрібності, низькою самооцінкою, конфліктами вдома чи в навчальному закладі. Рішення про суїцид не може бути прийняте дитиною лише через участь у певних групах і ніякий посилений контроль за спілкуванням дитини у Інтернет-мережі не допоможе уникнути біди, якщо між дитиною та батьками відсутні довіра.

Источник:
Поради психолога
Офіційна сторінка Шполянської загальноосвітньої школи I-III ступенів №1
http://shpola1school.org.ua/poradu-psiholog.html

Поради психолога

Пам’ятка батькам, щодо надання психологічної допомоги дітям,

які прибули із зони АТО та після стресових ситуацій

Ще півроку тому ми жили в іншій країні, по-іншому мислили, сміялися з інших жартів, по-іншому планували сімейний бюджет, і по-іншому виховували наших дітей. Тепер ми стрімко шукаємо відповіді на багато питань, зі складністю звикаємо до страшних думок, але все ж намагаємось загартовувати в собі оптимістичний настрій та тільки позитивні думки.

А наші діти з повною кашею в голові — змушені самостійно переосмислювати і розуміти всю ситуацію, яка зараз відбувається навколо них.

Рекомендації батькам та родичам цих дітей:

1. Запевніть дитину, що ви зробите все, щоб вона була у безпеці. Ваша реакція багато в чому визначає те, як буде реагувати на подію дитина.

2. Вимкніть телевізор. Розгорнута засобами масової інформації навколо події кампанія може бути травматичною.

3. Майте на увазі, що реакція дитини може бути різною в залежності від віку. Будьте уважні до поведінки дитини і зверніться за професійною допомогою, якщо зміни в поведінці особливо гострі й тривалі. Майте на увазі, що ваша дитина може бути дратівливою, гиперактивою, тривожною, виявляти труднощі сну і харчування, зміни в поведінці (наприклад, не захоче більше грати з друзями на вулиці), але майте на увазі. що це нормальні реакції на ситуацію стресу, яку вона пережила. Почуття дітей часто знаходять вираження в тілесних реакціях (головний біль, біль у животі тощо) та поведінці (дратівливість, лють). Якщо ці симптоми тривають довше двох тижнів, зверніться за допомогою.

4. Поговоріть з дитиною про те, що сталося. Будьте правдиві. Те, скільки ви можете сказати дитині і як ця інформація повинна бути сформульована залежить від віку. Основне завдання незалежно від віку — це допомогти дитині відновити відчуття безпеки. Для дошкільнят досить визнати, що «щось недобре сталося, мама і тато засмучені, але з ними все нормально, і вони захистять тебе від біди». У цьому віці діти мають потребу в логіці і розумінні. Завірте молодших дітей також, що ніякі їхні проступки не є причиною того, що сталося.

5. Спокійно висловіть свої емоції, але пам’ятайте, що ваше врівноважена поведінка буде більше сприяти почуттю безпеки. Допоможіть дитині усвідомити його власні почуття. Підкресліть, що це — нормально відчувати ті почуття, які в ситуації, що склалася, захопили його.

6. Приділяйте дитині більше часу і уваги. Допоможіть дитині заспокоїтися як через психологічний канал, так і фізичний — дитині може знадобитися не тільки більше ласки і уваги, але також більше виходу фізичної енергії.

Вкладання спати може бути дуже важливим моментом. Використовуйте його для того, щоб побути з дитиною, почитати йому казку тощо.

7. Дозвольте дитині задавати питання, говорити про події, висловлювати свої почуття. Забезпечте її необхідним матеріалом — пластиліном, фарбами, журналами.

8. Грайте з маленькою дитиною, щоб допомогти їй відіграти свої страхи і занепокоєння.

9. Дитина може повторювати знову і знову гру або розповідь. Це може бути втомливим для батьків. Однак це важливо для дитини. І вона стежить за реакцією на її розповідь батьків. Якщо ж дитина застряє і повторення триває багато тижнів без зміни, зверніться до психолога.

10. Дотримуйтеся розпорядку в їжі, гри, сні. Це допоможе дитині відновити почуття стабільності і безпеки. Уникайте непотрібних змін.

11. Діти особливо чутливі після травматичної події. Вони можуть гостро реагувати на звуки, запахи, місця, які нагадують їм про подію. Майте на увазі, що ці чинники можуть викликати сильні емоційні реакції через багато часу після травматичної події. Пам’ятайте, що діти виживають і відновлюються після травматичної події. Дайте дитині і собі час на це.

12. Зверніться за допомогою, якщо ви самі відчуваєте себе тривожно й засмучено. Ви зможете бути кориснішим для дитини, якщо ви будете вести себе спокійно і впевнено.

Источник:
Поради психолога
Пам’ятка батькам, щодо надання психологічної допомоги дітям, які прибули із зони АТО та після стресових ситуацій Ще півроку тому ми жили в іншій країні, по-іншому мислили, сміялися з
https://dnz-54.webnode.ru/news/poradi-psikhologa/

(Visited 3 times, 1 visits today)

Популярные записи:

Письмо любимой девушке своими словами Признания в любви своими словами любимой девушке С тобою каждый миг волшебный и чудесный, ты… (31)Благодарность любимому в прозе Благодарность любимому в прозе Когда мы рядом, мне хочется уткнуться носом в твое крепкое плечо… (16)Что чувствует женщина когда хочет мужчину Безусловно, самый лучший способ понять, что женщина хочет секса - это когда она подходит и… (7)Конфликтные ситуации в школе примеры Конфликтные ситуации в школе примеры Первая ситуация. Мама ученицы начальной школы уверена, что по английскому… (6)Педагогические ситуации и их решение примеры Материал для учителей Педагогические ситуации и пример их решенияМатериал для учителей "Педагогические ситуации и пример… (5)

COMMENTS